Рада ЄС сьогодні вирішила продовжити на шість місяців - до 31 липня 2022 року - термін дії обмежувальних заходів, спрямованих на низку секторів російської економіки.

Про це пише "Інтерфакс-Україна".

У ній зазначається, що рішення ухвалено "після нещодавньої оцінки ситуації з імплементацією Мінських домовленостей".

Економічні санкції ЄС проти Росії продовжуються на кожні пів року після політичних рішень самітів Євросоюзу на підставі оцінки перебігу виконання Мінських угод щодо врегулювання конфлікту в Україні за повідомленнями країн-учасниць "нормандського формату" - Німеччини та Франції. Постанову, що має юридичний характер, затверджує Рада ЄС, і після публікації законодавчого акта в "Офіційному журналі" Євросоюзу продовження обмежувальних заходів набуває чинності.

Економічні санкції було спочатку запроваджено 31 липня 2014 року терміном на рік у відповідь на "дії Росії, що дестабілізують ситуацію в Україні". Потім ці заходи було посилено у вересні 2014 року. На засіданні 19 березня 2015 року Європейська рада ухвалила рішення зв'язати терміни дії економічних санкцій з повною реалізацією Мінських угод, яка, як було передбачено на той час, мала здійснитися до 31 грудня 2015 року.

З урахуванням того, що ці плани не збулися, Рада ЄС продовжила економічні санкції до 31 липня 2016 року. З липня 2016 року ці обмежувальні заходи продовжували кожні шість місяців. Перед кожним черговим продовженням економічних санкцій на самітах ЄС заслуховує повідомлення країн-учасниць "нормандського формату" – Німеччини та Франції – про стан виконання Мінських угод.

Економічні санкції включають: обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п'яти російських фінансових установ із мажоритарною часткою держави в статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, в яких ці організації мають мажоритарну частку та які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній; експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю; запровадження заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії; обмеження доступу Росії до окремих технологій і послуг, що мають стратегічне значення та можуть використовуватися для розробки та видобутку нафти.