Лідери країн "Східного партнерства" і керівництво Європейського Союзу домовилися на відеоконференції про п'ять пріоритетів партнерства на найближчі роки, повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

"Сьогодні ми обговорювали, як сформувати і сфокусувати наше партнерство після 2020 року. З лідерами ми домовилися щодо п'яти пріоритетів для нашого партнерства в найближчі роки. Перш за все, ми хочемо, щоб партнерство сфокусувалася на економіці, яка створює гідні робочі місця, кращі фізичні зв'язки між нашими країнами і кращі можливості, особливо для молодих людей", - сказала вона після відеоконференції лідерів "Східного партнерства" пізно ввечорі у четвер, 18 червня.

Фон дер Ляєн зазначила, що обсяги двосторонньої торгівлі між ЄС і шістьма країнами "Східного партнерства" в 2016-2019 роках значно зросли, зокрема на більш, ніж 50% з Україною.

"Другий важливий момент для нас, що ми прагнемо партнерства, яке розширює можливості: хороше управління, демократичні інституції, права людини, гендерна рівність, верховенство права - цього вимагають всі громадяни, і це важливі цінності для ЄС", - підкреслила глава Єврокомісії.

Третім пріоритетом, за її словами, є "партнерство, яке з'єднує".

"Ми повинні прийняти цифрову трансформацію. Ми бачили, як криза сама пояснювала, наскільки важлива діджиталізація. ЄС буде працювати зі своїми східними сусідами, щоб модернізувати технології, розширити переваги єдиного цифрового ринку і забезпечити високоякісну інфраструктуру і послуги людям в усьому регіоні", - пояснила фон дер Ляєн.

Президент Єврокомісії додала, що четвертою важливою для ЄС темою є партнерство, яке є стійким.

"Ми повинні сфокусуватися на стійкості клімату. Це природно, що "зелений перехід" також у центрі нової концепції Східного партнерства, оскільки він у центрі політичного порядку денного в ЄС", - сказала вона.

Крім того, Єврокомісія продовжить "забезпечувати відчутні результати", завдяки яким зможуть отримати вигоду громадяни країни "Східного партнерства". У цьому контексті фон дер Ляєн згадала про те, що тренування Євросоюзом місцевих чиновників в Україні поліпшило надання громадських послуг громадянам.

Завантаженість ліжок пацієнтами з коронавірусною хворобою в лікарнях першої хвилі становить 16%, повідомив заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

"Наразі в лікарнях першої хвилі готові для розміщення хворих із коронавірусною хворобою 23,352 тис. ліжок, із них зайнято 3,9 тис., що становить 16%. Загалом ліжок інтенсивної терапії 1,919 тис., із них хворими з коронавірусом зайнято 22% - 419 ліжок. З 2,4 тис. апаратів ШВЛ у лікарнях першої хвилі хворими зайнято 94 (3,7%)", - сказав він на брифінгу в Києві у четвер, 2 липня. "З огляду на ускладнення епідситуації після послаблення карантину, у нас готують лікарні другої хвилі, які поступово долучають для надання медичної допомоги. Нині в цих лікарнях підготовлено 10,449 тис. ліжок, із них 946 у відділеннях інтенсивної терапії. У лікарнях другої хвилі вже перебувають 542 пацієнти, з них 64 на реанімаційних ліжках. Це насамперед стосується Закарпатської та Волинської областей", - додав він.

Ляшко наголосив, що до лікарень, визначених для лікування пацієнтів із коронавірусом, продовжують постачати обладнання і засоби індивідуального захисту.

"До лікарень першої хвилі з початку епідемії поставлено 1,118 тис. апаратів ШВЛ, 1,742 тис. моніторів пацієнта, 917 оксигенераторів, 172 пересувних рентген-апарати, 106 аналізаторів газового складу. При цьому робота з модернізації лікарень триває, зокрема і з підготовки лікарень другої хвилі", - поінформував заступник міністра.

"За інформацією департаментів охорони здоров'я в лікарнях першої хвилі в наявності 1,5 млн ізоляційних халатів і костюмів біобезпеки, понад 8 млн медичних масок, більше ніж 12 млн нітрилових рукавичок, 394 тис. захисних окулярів, 1,3 млн респіраторів. За період епідемії МОЗ, крім закупівель за бюджетні кошти, також залучив низку гуманітарних постачань. Ми за цей період отримали понад 1,3 млн респіраторів, понад 300 тис. захисних костюмів, понад 200 тис. захисних окулярів, майже 3 млн медичних масок, понад 600 тис. пар рукавиць", - резюмував Ляшко.

Члени Ради Безпеки ООН прийняли в середу,2 липня резолюцію, яка закликає до загального і негайного припинення бойових дій у всьому світі на тлі пандемії коронавірусу, йдеться в заяві постійного представника Німеччини при ООН Крістофа Хойзгена.

"Рада Безпеки сьогодні ухвалила заклик генерального секретаря про глобальне припинення вогню на тлі COVID-19, прийнявши резолюцію", - йдеться в заяві.

Хойзген зазначив, що "переговори за проектом резолюції були непростими".

"Ця резолюція показує, що розбіжності дійсно можна подолати - особливо перед обличчям цієї пандемії", - зазначає постпред Німеччини.

Нагадаємо, у квітні Франція та Туніс внесли проект резолюції Ради Безпеки ООН, яка закликала до негайного припинення бойових дій у всьому світі. У проекті містився заклик до всіх сторін збройних конфліктів негайно встановити гуманітарну паузу як мінімум на 30 днів. Однак даний проект викликав суперечки серед членів Радбезу ООН - США і Китаю - через згадки Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Вашингтон регулярно обвинувачує ВООЗ у неефективній роботі та прокитайській позиції в ситуації з пандемією коронавірусу COVID-19. У Пекіні з такою оцінкою не погоджуються.

Новий проект резолюції був запропонований Францією і Тунісом на поточному тижні. У ньому немає прямої згадки ВООЗ.

Згідно з текстом прийнятого документа, оприлюдненому в ЗМІ, Рада Безпеки "вимагає загального і негайного припинення вогню у всіх ситуаціях, що перебувають на порядку РБ ООН і підтримує зусилля, що вживаються Генсекретарем і його спецпредставниками і спецпосланцями на цьому напрямі".

Крім того, члени Радбезу "закликають усі сторони збройних конфліктів негайно ввести довгострокову гуманітарну паузу тривалістю не менше 90 днів поспіль", щоб "забезпечити безпечне, безперешкодне і стійке доставлення гумдопомоги".

Верховний суд України (ВСУ) пояснив рішення Касаційного кримінального суду у своєму складі з приводу спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних із оточенням колишнього президента Віктора Януковича.

Як наголошено в повідомленні на офіційному сайті ВСУ, саме це рішення щодо спецконфіскації взагалі не було предметом розгляду в Касаційному кримінальному суді. Цей суд раніше 16 червня розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited, які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року.

Згідно з тією ухвалою представникам цих компаній було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Тим вироком було затверджено угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості і визнано Кашкіна винним за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Своїм рішенням ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому ще раз наголошено, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.

Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня 2020 року о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), повідомили в ВСУ.

Зауважимо, що йдеться про одну з найгучніших справ про спецконфіскацію коштів компаній, пов’язаних із оточенням Януковича на загальну суму приблизно в 1,5 мільярда доларів, вирок у якій виніс Краматорський міський суд у березні 2017 року. При цьому в повідомленнях на цю тему нерідко навіть офіційно говорили, що мова йде саме про «кошти Януковича».

Матеріали справи були засекречені, зокрема, для того, щоб зберегти анонімність її головного фігуранта, який пішов на співпрацю зі слідством, через можливу загрозу його життю. Але невдовзі стало відомо, що йдеться про згаданого вище Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують із олігархом часів президентства Януковича Сергієм Курченком. Тоді також повідомляли, що Кашкін був насправді фіктивним директором компанії, який за гроші «продав» свої паспортні дані.