Про це заявив в.о. першого заступника голови української делегації в ТКГ Андрій Костін в інтерв'ю РБК-Україна.

Він нагадав, що ідея розробити дорожню карту виконання Мінських угод з’явилася на рівні нормандського формату ще в 2016 році. Вона передбачала певну черговість покрокового виконання тих чи інших елементів Мінських домовленостей. Ця робота в нормандському форматі відновилася вже після 2019 року, і з'явився термін "кластери".

"Відповідний документ як і раніше знаходиться в роботі на рівні політичних радників нормандського формату. Кластери якраз і представляють набір таких дій, які повинні або виконуватися одночасно, або одна повинна слідувати за іншою", - сказав Костін.

Він пояснив, що для цього є дві основні причини. Перша - Мінські угоди не включають в себе ті елементи, які за фактом повинні в них бути присутніми, адже їх реалізація передбачалася до кінця 2015 року. У цьому контексті в.о. першого заступника голови української делегації в ТКГ зауважив, що за час, що минув після цього, російська сторона зробила багато чого, що суперечить Мінським угодам – вона перевела ОРДЛО на рублеві розрахунки, роздала сотні тисяч російських паспортів, залучає їх власників до голосування на виборах до органів влади РФ.

"Ми усвідомлюємо, що в Мінських угодах нічого не сказано, наприклад, про розмінування, вихід з рублевої зони, паспортизацію та багато інших питань. Ці елементи в Мінських угодах не згадуються, але за фактом їх потрібно якимось чином вирішувати" - констатував Костін.

Друга причина - Мінські угоди сформульовані таким чином, що деякі їх положення можна трактувати навіть не в двох, а в більшій кількості варіантів, зазначив в.о. першого заступника голови української делегації в ТКГ.

"Це викликає обґрунтовану дискусію про пастки і загрози прийняття тих чи інших трактувань. І була спроба на рівні нормандського формату якось ці два процеси відрегулювати", - сказав Костін.