Президент України Володимир Зеленський в понеділок, 22 червня - у День скорботи та вшанування пам'яті жертв війни нагадав про втрати українського народу за років Другої світової війни.

"У вересні 1939 року Друга світова війна прийшла на українську землю, коли Львів, Самбір і Дрогобич зазнали бомбардувань німецькою авіацією. А 22 червня 1941-го війна прийшла в українську столицю. 79 років тому, о четвертій ранку нацистські літаки скинули перші бомби на Київ", - нагадав він на своїй сторінці у Facebook.

"Сьогодні, у День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни, ми згадуємо всіх українців, які постраждали від найбільшої катастрофи ХХ століття. Україна втратила у Другій світовій близько 10 мільйонів людських життів. Через війну не народилося майже 13 мільйонів дітей. Ніколи в історії ми не платили більшої ціни за те, щоб залишитися народом, нацією", - наголосив глава держави.

Війна продовжує породжувати безліч суперечок у суспільстві, проте, впевнений президент, "нам немає про що сперечатися".

"Та війна так чи інакше зачепила кожну українську родину. Вона дала нам гіркий досвід втрати і досвід подвигу, що надихає", - наголосив він.

"Ми вічно пам’ятатимемо кожного, хто загинув, – військових і цивільних, чоловіків, жінок і дітей. Пам’ятати про те, що ми не лише вижили в тій страшній війні, а й згодом здобули власну державу. І наш обов’язок – перетворити її на мирну та щасливу країну для кожного українця", - заявив Зеленський.

 

Для того, щоб Україні відмовитися від фінансування Міжнародного валютного фонду потрібно підвищити наші кредитні рейтинги до інвестиційного класу, знизити кредитні ризики, працювати на внутрішньому ринку запозичень.

Про це в понеділок, 22 червня заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.

“2022 рік - це рік, коли можемо сказати: ми не повинні позичати у МВФ, ми повинні продовжити програму підтримки, роботу з МВФ, але без прямого фінансування в бюджет. Для цього ми маємо підвищити наші кредитні рейтинги до інвестиційного класу, знизити наші кредитні ризики, працювати на внутрішньому ринку запозичень, запозичуючи для прийнятних для нас умов в той період часу, коли нам це буде потрібно та за тими відсотковими ставками, які для нас будуть вигідними”, - сказав Марченко.

За його словами, для цього було розроблено стратегію міністерства фінансів, яка включає декілька напрямків.

“Ключова мета у 2023 році стати нетто-донором технічної допомоги, тобто ми маємо перейти з розряду країн, які приймають допомогу в розряд, країн які її надають”, - додав Марченко.

Нагадаємо, МВФ збирається визначатися щодо чергового траншу для України не раніше осені.

Чергові слухання у справі про катастрофу в 2014 році літака авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17, відновляться в понеділок, 22 червня, в окружному суді міста Гаага, йдеться в спецповідомленні на сайті тамтешнього суду.

Попередній етап слухань пройшов з 8 по 10 червня. На ньому сторони, зокрема, повідомили про виконану роботу і зібраної інформації. Очікується, що тепер в суді продовжать підготовку до початку розгляду справи по суті.

Як повідомлялося, нідерландська прокуратура висловила надію, що окружний суд Гааги зможе восени приступити до розгляду по суті справи про катастрофу на сході України пасажирського літака рейсу MH-17. "Сторона звинувачення хотіла б, щоб розгляд справи по суті стартував восени - у жовтні або листопаді", - йдеться в опублікованому судом повідомленні за підсумками минулих слухань.

При цьому в прокуратурі вважають, що якщо захист не буде готовий до осені, то можна спочатку приступити до слухань з приводу тих обвинувачених, які вирішили, що вони не будуть представлені в суді адвокатами.

Нарешті, прокуратура сподівається, що до 22 червня 2020 року сторона захисту повідомить про те, яка додаткова інформація їй потрібна для підготовки до подальших слухань.

Захист же, зі свого боку, як відзначали в суді, раніше "закликав бути терплячими і попередив, що до 22 червня 2020 року не встигне передати усі свої запити. Також вона не в змозі визначити, коли може бути готова приступити до розгляду справи по суті... Захист прекрасно усвідомлює необхідність розглянути справу якомога швидше".

Сторона захисту докладно пояснила, що на вивчення підсумків багаторічного розслідування обставин катастрофи у неї піде дуже багато часу. Крім того, в умовах пандемії коронавіруса Covid-19 виникають труднощі у контактах як з підзахисним Олегом Пулатовим, так і з експертами в різних областях.

10 червня в нідерландській прокуратурі заявили, що не виявили жодних чинників, які б дозволяли виключити когось зі списку фігурантів справи про катастрофу пасажирського "Боїнга" на сході України в 2014 році.

Спочатку слухання були перервані в березні через спалах коронавіруса в світі. Тоді в Нідерландах оголосили, що будуть слухати в судах тільки термінові справи, а розгляд справи про катастрофу літака авіакомпанії Malaysia Airlines на Україні відклали до літа.

Розгляд ведеться стосовно чотирьох громадян Росії і України, які, як стверджують прокурори, були причетні до трагедії.

Літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам (Нідерланди) - Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий в небі над Донецькою областю 17 липня 2014 року. Усі, хто знаходилися на борту 298 людей загинули.

Розслідування причин катастрофи веде спільну слідчу групу (JIT, ССД), в яку входять представники правоохоронних органів України, Нідерландів, Бельгії, Австралії і Малайзії.

У вересні 2016 року ССД оприлюднила висновки, згідно з якими лайнер був збитий ракетою, запущеною з ЗРК "Бук", а рік тому оголосила про приналежність цього "Бука". За даними ССД, це ракетна установка російської 53-й зенітно-ракетної бригади, дислокованої в Курську.

19 червня 2019 року слідча група офіційно назвала чотирьох обвинувачених в причетності до загибелі рейсу МН17: росіяни Ігор Гіркін (Стрєлков), Сергій Дубинський, Олег Пулатов і українець Леонід Харченко. Усі вони, як повідомлялося, в суд не з'явилися. Пулатов на даний момент - єдиний фігурант справи, відправив на слухання своїх адвокатів.

 

Міністр юстиції України Денис Малюська в понеділок, 22 червня відвідав платний СІЗО в центрі міста Чернівці. Про це міністр написав у Facebook. «Чернівці СІЗО. Посидіти в історичному пам'ятнику, в центрі міста і недорого: добу - 346,00 грн; тиждень - 1170,00 грн; місяць - 2508,00 грн », - уточнив він.

Міністерство юстиції за 100 днів роботи реалізувало експериментальний проект платних камер в слідчих ізоляторах. За словами міністра юстиції, станом на 13 червня в якості плати вже отримано 115 500 грн додаткових коштів, за рахунок яких починають ремонт безкоштовних камер для ув'язнених.

За даними Мін'юсту, в Україні тепер 30 слідчих ізоляторів, розрахованих на 500-2500 чоловік. У найгіршому стані приміщення в Київському СІЗО, а також в Одесі та Херсоні.

Проект платних камер - внутрішній резерв, який дозволить заробляти певні кошти для поліпшення умов в звичайних камерах. В даний час визначили, що експеримент триватиме до кінця 2021 року.