Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Ради з питань розвитку вищої освіти в Україні.

"Її завданнями, серед іншого, будуть удосконалення якості та змісту вищої освіти в Україні, підготовка пропозицій для вдосконалення законодавства в цій галузі, зокрема щодо фінансової автономії вищих навчальних закладів, механізму залучення приватних інвестицій та розвитку державно-приватного партнерства", - зазначив глава держави, коментуючи підписання указу, повідомляє прес-служба президента.

Згідно з указом, Кабінет міністрів України має розробити і затвердити до 1 листопада 2020 року стратегію розвитку вищої освіти на 2021-2031 роки.

"Ми повинні сформувати чіткі цілі та готувати конкурентоспроможних фахівців - відповідно до потреб української економіки, визначити, якими професіями ринок перенасичений, а які, навпаки, будуть гостро затребувані в майбутньому", - зазначив президент.

Також до 1 грудня цього року Кабмін має затвердити державну програму відновлення та розвитку мережі гуртожитків для проживання студентів.

"Студентські гуртожитки мають бути сучасними, комфортними, а головне - в достатній кількості для потреб іногородніх студентів", - наголосив Зеленський.

Крім того, уряд та Інститут стратегічних досліджень спільно із Національною академією педагогічних наук України до 1 вересня 2020 року мають розробити та затвердити державну програму розвитку науково-дослідної інфраструктури в Україні та план заходів щодо популяризації природних наук і математики.

"Україна - це земля винахідників та першовідкривачів, визнаних усім світом. У нас повинні з'явитися нові Сікорські, Корольови та Вернадські. Для цього маємо розвивати наукову діяльність у вишах, розвивати науково-дослідну інфраструктуру, зокрема галузеві лабораторії. Не може бути успішною країна, яка пропонує науковцю тільки стілець, аркуш паперу й ручку. Це треба змінювати", - переконаний президент.

Також до 1 вересня поточного року уряд має розробити план заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів. "Це дасть і важливі для економіки надходження, і сприятиме встановленню міцних міждержавних зв'язків", - вважає Зеленський.

"Хочу наголосити, що ми не зосереджені лише на вищій освіті. Найближчим часом ми проведемо зустрічі з представниками дошкільної, середньої та професійно-технічної освіти й разом визначимо шляхи розвитку та вдосконалення цих рівнів", - зазначив також Зеленський.

Згідно з указом, керівник Офісу президента України має у двотижневий термін подати проект положення про Раду з питань розвитку вищої освіти в Україні та пропозиції щодо її персонального складу.

 

 

Якби наразі відбувалися вибори до Верховної Ради, то 29,9% серед українців, які визначилися з вибором, підтримали б партію "Слуга народу", 15,8% - "Опозиційну платформу - За життя", 13,5% - "Європейську солідарність", 11,6% - "Батьківщину", 6,9% - партію "Сила і честь".

Згідно з даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 26 до 30 квітня і презентованого на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна", 4,9% українців, котрі визначилися з вибором, проголосували б за Радикальну партію, 4,7% - за "Свободу", 3,6% - за "Партію Шарія", 2,8% - за "Голос", 2,7% - за "Українську стратегію Гройсмана", 2,2% - за "Опозиційний блок", 1,5% - за іншу партію.

Серед усіх опитаних 19,6% підтримали б партію "Слуга народу", 10,4% - "ОПЗЖ", 8,9% - "Європейську солідарність", 7,6% - "Батьківщину", 4,5% - партію "Сила і честь".

3,2% від усіх респондентів проголосували б за Радикальну партію, 3,1% - за "Свободу", 2,4% - за "Партію Шарія", 1,9% - за "Голос", 1,8% - за "Українську стратегію Гройсмана", 1,4% - за "Опозиційний блок", 1% - за іншу партію

При цьому 16,9% від усіх опитаних не визначилися з вибором, 11,4% - не голосували б, 3,2% зіпсували б бюлетень, 2,7% - відмовилися відповісти.

Опитування КМІС проводили з 26 до 30 квітня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Під час опитування проведено 1500 інтерв'ю.

Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старше). До вибірки не входять території, тимчасово неконтрольовані владою України, - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Як повідомляється на сайті парламенту, відповідний законопроект №3612 зареєстровано в понеділок, 8 червня. 

Текст законопроекту на сайті поки що відсутній.

Документ є першим з анонсованих першим віце-спікером парламенту Русланом Стефанчуком законопроектів із пакету ініціатив про народовладдя.

Документ визначений Зеленським як невідкладний.

Нагадаємо, 4 червня, голова ВР Дмитро Разумков повідомив, що законопроект про народовладдя може бути ухвалено в першому читанні до початку парламентських пленарних канікул.

За словами Разумкова, це непростий законопроект і до нього треба буде підходити виважено. Він зазначив, що є й інші ініціативи, які скоро розроблятимуть й ухвалюватимуть, такі як законопроекти про місцеві референдуми, про народне вето, про народну ініціативу.

30 квітня перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що робоча група завершила роботу з напрацювання законопроекту про всеукраїнський референдум.

У той час, як в квітні середня зарплата в Україні зменшилася на 8,9% в порівнянні з березнем, силовики отримали від 46,3 тис. до 241,5 тис. гривень.

Заробітна плата заступника генерального прокурора - спеціалізованого антикорупційного прокурора Назара Холодницького за квітень склала 241 517 гривень, повідомляють "Українські новини".  Оклад прокурора склав 75 672 гривні. Зарплата вказана з урахуванням надбавок, доплат і премій.

Зарплата директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника за квітень склала 151 213 гривень. Посадовий оклад Ситника склав 126 120 гривень, доплата за вислугу років - 50 448 гривень, доплата за роботу, пов'язану з доступом до державної таємниці, - 12 612 гривень, доплата за ранг - 800 гривень, надбавка як державному експерту з питань таємниць - 25 224 гривні. Обмеження зарплати згідно з держбюджетом на 2020 рік - мінус 63 990 гривень.

Заробітна плата глави Служби безпеки України Івана Баканова за квітень склала 87 399 гривень. Розмір окладу Баканова не уточнюється. Зарплата вказана з урахуванням надбавок і премій.

Заробітна плата міністра оборони Андрія Тарана за квітень склала 47 230 гривень. Таку ж зарплату в квітні отримали генеральний прокурор Ірина Венедиктова і виконуючий обов'язки директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олександр Соколов.

Заробітна плата секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексія Данилова склала 47 201 гривню. У цю суму увійшли 18 тис. Посадового окладу, 17,5 тис. Надбавки за інтенсивність праці, 3,8 тис. надбавки за вислугу років, по 3,6 тис. надбавок за роботу в умовах режимних обмежень і як експерту з питань таємниць та 760 гривень індексації.

Зарплата глави Національної поліції Ігоря Клименка за квітень склала 46 300 гривень. Посадовий оклад - 40 000 гривень, оклад за спеціальне звання - 2 600 гривень, надбавка за стаж служби - 21 300 гривень, надбавка за виконання функцій експерта з питань таємниць - 8 000 гривень, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 8 000 гривень, надбавка за специфічні умови служби - 41 535 гривень. Гранична сума при цьому, відповідно до закону, склала 75 134 гривні.