Рада Європейського Союзу затвердила рішення продовжити санкції, впроваджені Євросоюзом після незаконної анексії Росією Криму, ще на один рік.

Відповідну інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у себе на сторінці у Twitter.

"Сьогодні Рада ЄС продовжила до червня 2021 року санкції проти РФ за незаконну окупацію Криму. Вдячний за це рішення. Треба підвищувати тиск за порушення прав людини, "паспортизацію", запуск залізничного сполучення через Керченську протоку, незаконні голосування у Криму", - написав він.

Рішення було ухвалено в четвер, 18 червня  за письмовою процедурою.

Раніше це рішення схвалили посли країн-членів Європейського Союзу.

Нагадаємо, після незаконної анексії РФ Криму і Севастополя в червні 2014 року ЄС упровадив обмежувальні заходи, які застосовуються до компаній і фізичних осіб ЄС на території Криму і Севастополя. Зокрема, під санкції підпадають імпорт продукції з Криму або Севастополя в ЄС, інвестиції в Крим або Севастополь, туристичні послуги в Криму або Севастополі, зокрема, європейські круїзні судна не можуть заходити в порти на Кримському півострові, крім випадків надзвичайних ситуацій, експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, а також пов'язаних із розвідкою і видобутком нафти, газу й мінеральних ресурсів; забороняється надання технічної допомоги, посередницьких, будівельних або інженерних послуг, пов'язаних з інфраструктурою в цих секторах.

"Кримський пакет" санкцій продовжується на рік і є складовою політики невизнання незаконної анексії Криму Росією.

Верховна Рада у четвер, 18 червня ухвалила в першому читанні президентський законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум. Відповідний законопроект №3612 підтримали 252 парламентаря.

Згідно з законопроектом всеукраїнський референдум за народною ініціативою оголошується на вимогу щонайменше 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу. Оголошує проведення референдуму президент своїм указом.

Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ (Загальні основи; Вибори. Референдум; Внесення змін до Конституції України - ІФ) Конституції України, загальнодержавного значення, про зміну території України, про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Законопроект визначає, що не можна проводити референдум з питань, які суперечать Конституції України або загальновизнаним засадам і нормам міжнародного права.

Також не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету та територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі.

Не можуть бути винесені на всеукраїнський референдум питання щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії, а також питання, які, згідно з Конституцією України та законодавством, належать до відання органів правопорядку, прокуратури або суду. Законопроект пропонує відмовитися від консультативного референдуму.

На всеукраїнський референдум може виноситися лише одне питання.

Проект закону розширює коло суб'єктів процесу референдуму, які реєструються в Центральній виборчій комісії (ЦВК) як прихильники або опоненти всеукраїнського референдуму. Такими суб'єктами можуть стати і політичні партії, і громадські організації.

Ключовою новацією законопроекту є визначення можливості впровадження електронних процедур при організації та проведенні всеукраїнського референдуму, зокрема електронних голосувань. Найскладніше тут технічно забезпечити захист персональних даних виборців і вберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань. Тому в законопроекті передбачено, що питання електронних процедур у процесі всеукраїнського референдуму здійснюватиметься у порядку, визначеному законом.

Для забезпечення організації та проведення всеукраїнського референдуму законопроект передбачає створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи з забезпечення електронного голосування. Норми щодо впровадження процедур електронних голосувань мають набути чинності з початком роботи автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо забезпечення електронного голосування після прийняття відповідного рішення і його оприлюднення в газеті "Голос України", а також на офіційному веб-сайті ЦВК.

Задля гармонізації регулювання процедур підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні положення законопроекту узгоджено з вимогами Виборчого кодексу 2019 року. Для реалізації положень законопроекту передбачене внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, завдяки яким адміністративні суди зможуть розглядати справи стосовно предмета всеукраїнського референдуму, закону України "Про Конституційний суд України", зміни до якого зобов'яжуть КСУ впродовж 30 календарних днів розглянути конституційність питання, що розглядається на референдумі.

Новації документа вносять корективи й до закону "Про запобігання корупції", в результаті правок до якого НАЗК буде зобов'язане перевіряти звіти про надходження і використання коштів фонду агітації за ініціативою проведення всеукраїнського референдуму, звіти про вступ і використання коштів фонду всеукраїнського референдуму.

 

З середи, 1 липня, набував чинності підписаний президентом України Володимиром Зеленським закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб", заявила в четвер заступник голови Офісу президента Юлія Соколовська.

"Цим законом розширюється велика програма боротьби з бідністю за рахунок додаткових можливостей для малозабезпечених сімей для виходу з кризи і самостійного заробітку", - підкреслила Соколовська, передає прес-служба президента.

Вона зазначила, що закладені в законі підходи дають можливість системно підійти до питання підтримки сімей, які отримують допомогу як малозабезпечені. Їх в Україні 218 тис., повідомила Соколовська, в них виховується 512 тис. дітей. 60% таких сімей - неповні.

Вже з 1 липня цього року відбувається підвищення рівня забезпечення прожиткового мінімуму в програмі для дітей - з 85% до 130%. Тобто розмір допомоги буде збільшений, що вже передбачено в державному бюджеті на поточний рік.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла закон, що підвищує соціальні гарантії для окремих категорій осіб, 2 червня.

Закон передбачає підвищення соціальних гарантій для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, зокрема для дітей з інвалідністю, уніфікує принципи надання допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім'ям.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Також, згідно з прийнятими змінами, при народженні першої та кожної наступної дитини призначається допомога в розмірі 41280 грн. Водночас допомога виплачується одноразово в сумі 10320 грн, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Законопроект також вводить державну соціальну допомогу на догляд за одинокими особами, які досягли 80-річного віку і потребують постійного догляду.

Міжнародний форум з питань безпеки в Галіфаксі закликав президента України Володимира Зеленського припинити переслідування стосовно свого попередника Петра Порошенка.

"Президенту Зеленському слід знати, що прибічники демократичного та економічного розвитку України не мають жодних ілюзій щодо політичних мотивів, що стоять за спробами ув’язнити колишнього президента України Петра Порошенка", - наголосив президент Міжнародного форуму з питань безпеки в Галіфаксі Петер ван Прааг у спеціальній заяві, оприлюдненій у середу, 17 червня.

У документі зазначено, що Порошенку нині загрожує більше ніж десяток обвинувачень, які розпочали проти нього прокурори, що діють від імені президента Зеленського. У разі визнання винним, йому загрожує до десяти років ув'язнення.

"Україна багато чим пожертвувала на шляху до свого демократичного і процвітаючого майбутнього, і президенту Зеленському варто зрозуміти, що будь-які спроби кинути за ґрати своїх політичних опонентів не повинні мати місця в країні, яка прагне бути частиною спільноти цивілізованих націй", - зазначив ван Прааг.

"У разі ув’язнення колишнього президента Порошенка Україні загрожують серйозні наслідки для її відносин з демократичними державами та інституціями, що порушить питання про те, чи слід західним націям продовжувати надавати свою економічну та фінансову допомогу країні, яка відмовилася від верховенства права", - застеріг він.

Підсумовуючи, ван Прааг наголосив, що "в найкращих інтересах демократичного майбутнього України президенту Зеленському варто було б негайно закликати до припинення всіх слідчих дій стосовно Порошенка".

Зауважимо, що Міжнародний форум з питань безпеки в Галіфаксі є позапартійною, неприбутковою організацією, яка організовує провідну в регіоні Північної Америки конференцію з питань міжнародних відносин та безпеки. Її місія полягає в зміцненні стратегічної співпраці між демократіями світу. Цього року конференція відбудеться 20-22 листопада.