Президент Росії Володимир Путін у вівторок, 2 червня підписав указ, що затверджує основи державної політики Росії у сфері ядерного стримування, повідомляють росЗМІ.

Згідно з указом, основи є «документом стратегічного планування у сфері забезпечення оборони і відображають офіційні погляди на сутність ядерного стримування, визначають військові небезпеки і загрози, для нейтралізації яких здійснюється ядерне стримування, принципи ядерного стримування, а також умови переходу Росії до застосування ядерної зброї».

В указі Путіна наголошується, що державна політика РФ у цій сфері забезпечує «у разі виникнення військового конфлікту недопущення ескалації військових дій та їхнього припинення на прийнятних для РФ і її союзників умовах».

Загальне керівництво державною політикою у галузі ядерного стримування здійснює президент і Рада безпеки РФ, а Міноборони здійснює заходи в сфері ядерного стримування.

Рішення про застосування ядерної зброї приймається президентом РФ. Зокрема, таке рішення може бути прийнято у випадку надходження достовірної інформації про старт балістичних ракет, що атакують території РФ і її союзників.

Також серед умов згадується «застосування противником ядерної зброї або інших видів зброї масового ураження по територіях РФ і її союзників», «вплив противника на критично важливі державні або військові об'єкти РФ, виведення з ладу яких призведе до зриву відповідних дій ядерних сил».

Крім того, умовою для застосування ядерної зброї може бути агресія проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави.

Росія може застосувати ядерну стримування у разі загрози агресії проти РФ при здійсненні потенційним противником низки дій. Так, однією з військових загроз є «нарощування потенційним противником на суміжних з РФ та її союзниками територіях і у прилеглих морських акваторіях угруповань сил загального призначення, у складі яких перебувають засоби доставки ядерної зброї».

«Розгортання державами, які розглядають РФ в якості потенційного супротивника, систем і засобів протиракетної оборони, крилатих і балістичних ракет середньої і меншої дальності, високоточного неядерного і гіперзвукового зброї, ударних безпілотних літальних апаратів, зброї спрямованої енергії» є ще однією такою умовою.

Крім того, серед небезпек перераховані «створення і розміщення у космосі елементів системи ПРО і ударних систем», «наявність у держав ядерної зброї і (або) інших видів зброї масового ураження, які можуть бути застосовані проти РФ і (або) її союзників, а також засобів доставки цих видів зброї», неконтрольоване поширення ядерної зброї, засобів її доставки, технологій і устаткування для їх виготовлення, а також «розміщення на територіях неядерних держав ядерної зброї і засобів її доставки».

Верховна Рада України у травні збиралася на засідання попри карантин. Проте, далеко не усі парламентарі ходили на роботу. 65 нардепів у травні пропустили понад 30% засідань.

Найбільше прогульників серед слуг народу — 29 народних депутатів не брали участь у понад 30% голосувань. Також значну кількість засідань пропустили 10 нардепів від фракції «Батьківщина» та семеро народних обранців від «Опозиційної платформи — За життя». Про це свідчать дані громадської мережі «Опора».

Окрім того, шестеро стабільних прогульників у травні було у фракції голос та п’ятеро — в «Європейській солідарності». Часто не з’явилися на засідання й деякі представники депутатських груп, а також позафракційні депутати.

Є серед депутатів й рекордсмени з прогулів. Так, у травні усі засідання Ради пропустили дев’ятеро депутатів. Серед них четверо з фракції «Батьківщина» — Альона Шкрум, Анжеліка Лабунська, Валерій Дубіль та Віталій Данілов. З «Європейської солідарності» на 100% засідань парламенту не прийшли Володимир В’ятрович та Яна Зінкевич. Не з’являлися у Раді й Вадим Столар від «Опозиційної платформи — За життя», позафракційний Сергій Рудик та представник депутатської групи «За майбутнє" Віктор Балога.

Зауважимо, що обранцям, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.