У середу, 17 червня Верховна Рада ухвалила проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії (ТСК) для здійснення парламентського контролю «за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років». Звіт ТСК підтримали 307 народних депутатів, що є конституційною більшістю ВРУ. Проти висловилися четверо, 33 парламентаря утрималися, 32 не голосували.

Документ містить висновки народних депутатів у справах про замах на херсонську активістку Катерину Гандзюк, внаслідок якого вона померла, напади на одеського активіста Сергія Стерненка у 2018 році та напад на суддю Ларису Гольник в листопаді 2017-го. Депутати вказують на хиби в розслідуваннях. Наприклад, вказують на неправильну, згідно з їхньою позицією, кваліфікацію у справі про напад на Гольник.

«Комісія виявила конкретні факти та свідчення, які можуть свідчити про неналежне розслідування у справах Гандзюк та Стерненка, а тому наголошує на необхідності продовження своєї роботи для подальшого проведення перевірки відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів», – також стверджують автори звіту.

Парламентарі дійшли висновку, що необхідно продовжувати контролювати хід розслідування справи Гандзюк, досудового розслідування нападів на Стерненка та нападу на Гольник і її чоловіка Ігоря Гавриленка.

ТСК пропонує доручити голові Верховної Ради Дмитрові Разумкову направити звіт до Кабінету міністрів, Офісу генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Національної поліції , Міністерства внутрішніх справ «з метою перевірки викладеної у ньому інформації та, за наявності підстав, вжиття зазначеними органами передбачених законом заходів реагування».

У грудні 2019 року Верховна Рада проголосувала за утворення Тимчасової слідчої комісії для здійснення парламентського контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років.

До речі, сьогодні, 17 червня Катерині Гандзюк виповнилося б 35 років. 

Міжнародний форум з питань безпеки в Галіфаксі закликав президента України Володимира Зеленського припинити переслідування стосовно свого попередника Петра Порошенка.

"Президенту Зеленському слід знати, що прибічники демократичного та економічного розвитку України не мають жодних ілюзій щодо політичних мотивів, що стоять за спробами ув’язнити колишнього президента України Петра Порошенка", - наголосив президент Міжнародного форуму з питань безпеки в Галіфаксі Петер ван Прааг у спеціальній заяві, оприлюдненій у середу, 17 червня.

У документі зазначено, що Порошенку нині загрожує більше ніж десяток обвинувачень, які розпочали проти нього прокурори, що діють від імені президента Зеленського. У разі визнання винним, йому загрожує до десяти років ув'язнення.

"Україна багато чим пожертвувала на шляху до свого демократичного і процвітаючого майбутнього, і президенту Зеленському варто зрозуміти, що будь-які спроби кинути за ґрати своїх політичних опонентів не повинні мати місця в країні, яка прагне бути частиною спільноти цивілізованих націй", - зазначив ван Прааг.

"У разі ув’язнення колишнього президента Порошенка Україні загрожують серйозні наслідки для її відносин з демократичними державами та інституціями, що порушить питання про те, чи слід західним націям продовжувати надавати свою економічну та фінансову допомогу країні, яка відмовилася від верховенства права", - застеріг він.

Підсумовуючи, ван Прааг наголосив, що "в найкращих інтересах демократичного майбутнього України президенту Зеленському варто було б негайно закликати до припинення всіх слідчих дій стосовно Порошенка".

Зауважимо, що Міжнародний форум з питань безпеки в Галіфаксі є позапартійною, неприбутковою організацією, яка організовує провідну в регіоні Північної Америки конференцію з питань міжнародних відносин та безпеки. Її місія полягає в зміцненні стратегічної співпраці між демократіями світу. Цього року конференція відбудеться 20-22 листопада.

Верховний суд України (ВСУ) у спеціальній заяві предметно пояснив рішення Касаційного кримінального суду з приводу спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних із оточенням колишнього президента-втікача Віктора Януковича.

Як наголошено в повідомленні на офіційному сайті ВСУ, саме це рішення щодо спецконфіскації взагалі не було предметом розгляду в Касаційному кримінальному суді. Цей суд раніше 16 червня розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited, які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року.

Згідно з тією ухвалою представникам цих компаній було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Тим вироком було затверджено угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості і визнано Кашкіна винним за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Своїм рішенням ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому ще раз наголошено, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.

Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня 2020 року о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), повідомили в ВСУ.

Зауважимо, що йдеться про одну з найгучніших справ про спецконфіскацію коштів компаній, пов’язаних із оточенням Януковича на загальну суму приблизно в 1,5 мільярда доларів, вирок у якій виніс Краматорський міський суд у березні 2017 року. При цьому в повідомленнях на цю тему нерідко навіть офіційно говорили, що мова йде саме про «кошти Януковича».

Матеріали справи були засекречені, зокрема, для того, щоб зберегти анонімність її головного фігуранта, який пішов на співпрацю зі слідством, через можливу загрозу його життю. Але невдовзі стало відомо, що йдеться про згаданого вище Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують із олігархом часів президентства Януковича Сергієм Курченком. Тоді також повідомляли, що Кашкін був насправді фіктивним директором компанії, який за гроші «продав» свої паспортні дані.

Так званий адаптивний карантин подовжать до 31 липня, - заявив у середу,17 червня глава уряду Денис Шмигаль. Таке рішення ухвалюють через збільшення кількості хворих.

За словами пана Шмигаля, за останній тиждень виявили 4 853 нових випадків. Це є рекордом за весь час пандемії. Тому не виключено, що в окремих регіонах обмежувальні заходи навіть посилять. Прем'єр нагадав, що послаблення карантину - не привід розслаблятися й нехтувати правилами безпеки.

Шмигаль також закликав міських голів випустити на маршрути максимальну кількість громадського транспорту (за необхідності - розробити нові), щоб пасажири не стояли в чергах і не їхали в переповненому транспорті.

Нагадаємо, згідно з попередньою постановою уряду, адаптивний карантин мав тривати в Україні до 22 червня.

Передбачено, що послаблювати карантин в тих чи інших регіонах можна лише за певних умов:

- середня кількість випадків коронавірусу за останні 7 днів має становити менше ніж 12 осіб на 100 тисяч осіб;

- завантаженість ліжок у закладах охорони здоровʼя для госпіталізації хворих на коронавірус має бути меншою за 50%;

- кількість ПЛР-тестів та тестів імуноферментного аналізу має бути більше ніж 12 на 100 тисяч населення протягом 7 днів;

Станом на ранок 17 червня в Україні коронавірус виявили у 33 234 людей. 14 528 із них одужали, 943 — померли. Лише за останню добу додалося 758 нових хворих - це найбільше з початку пандемії. За добу померла 31 людина - це також рекордний показник, свідчать дані Центру громадського здоров'я. Найгірша ситуація - у Чернівецькій області (4 082), Києві (4 026) та на Львівщині (3 227).