На кінець травня кількість зареєстрованих безробітних в Україні становила 511 тис. 388 осіб, і більше ніж 57% із них - це жінки, повідомила керівник проекту "Ґендерне бюджетування в Україні" Оксана Кисельова.

"На кінець травня кількість зареєстрованих безробітних становила 511 тис. 388 осіб, що майже на 59% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Від зареєстрованих безробітних жінки становлять більше ніж 57%. І якщо подивитися на розподіл за професіями, то якраз на першому місці стоять працівники у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - саме ті сфери, де найбільше сконцентровані жінки", - сказала вона під час онлайн-презентації дослідження "Ґендерний вимір пандемії COVID-19" у середу, 17 червня, передає УНІАН.

За словами Кисельової, у цих сферах пропонується всього 2,9% від загальної кількості вакансій. "А це означає, що не вистачає робочих місць для жінок", - пояснила вона.

Водночас, за її словами, у сфері транспорту чоловіки становлять 68,2% штатних працівників, а також більшість керівників приватних підприємств у цій галузі, і кількість вакансій для цієї групи становить 18,3% від їх загальної кількості.

Крім того, Кисельова наголосила, що карантин, введений у зв'язку з пандемією COVID-19, призвів до зростання рівня домашнього насильства в Україні.

"Безперечно, зростає рівень домашнього насильства. За офіційними даними, які розміщені на сайті Національної поліції України, у першому кварталі 2020 року виявлено більше осіб, які вчинили насильство у сім'ї. У 2019 за відповідний період було 21 тис. 762 людини, у 2020 році за відповідний період - 25 тис. 495 осіб", - сказала вона.

Крім того, Кисельова зазначила, що в Україні жінки становлять 58% від усієї кількості інфікованих коронавірусом. "Тенденція захворюваності на COVID-19 в усьому світі свідчить про те, що чоловіки більше хворіють і складніше переносять захворювання. Це навіть було пояснено особливостями і фізіологічного, і поведінкового характеру. Статистичні дані в Україні не підтверджують цю тенденцію. У нас жінки становлять 58% від усієї кількості інфікованих коронавірусом", - пояснила вона.

Керівник проекту додала, що розподіл зареєстрованих хворих за віковими категоріями в Україні також відрізняється від світових. "Якщо в усьому світі вважається, що найуразливішими є особи віком старше 80 років, то в Україні вік тих, хто хворів на коронавірусну інфекцію, є нижчим", - поінформувала вона. Зокрема, за даними дослідження, в Україні розподіл зареєстрованих хворих за віковими групами такий: 0-17 років - 7%, 18-29 років - 12%, 30-49 років - 35%, 50-69 років - 37%, 70 років і вище - 9%.

Кисельова також наголосила на тому, що жінки становлять понад 80% штатних працівників у сфері охорони здоров'я в Україні, переважну більшість медичного та допоміжного персоналу.

"А треба сказати, що якраз допоміжний персонал саме і займається доглядом за хворими, тобто цей персонал більше часу проводить із хворими і саме він виявляється найменш захищеним. Отже, на сьогодні ми маємо статистику, що кожен п'ятий із хворих на коронавірус в Україні є медичним працівником, а оскільки жінки становлять понад 80%, саме вони піддаються великим ризикам захворіти на COVID-19, працюючи у медичних закладах", - резюмувала вона.

 

Міністерство охорони здоров'я пропонує категорично заборонити в Україні косметичну продукцію, в складі якої є мутагени і канцерогени. Про це заявила заступник міністра охорони здоров'я Ірина Микичак під час онлайн-брифінгу у середу, 17 червня.

За її словами, МОЗ розробило нову редакцію проекту постанови Кабінету міністрів про затвердження технічного регламенту на косметичну продукцію, і наполягає на виключенні зі складу цієї продукції мутагенних і канцерогенних речовин.

"Такий проект постанови дозволить гармонізувати технічне врегулювання по косметичної продукції в Україні з європейським законодавством. Він також дозволить усунути юридичні, адміністративні та технічні бар'єри в торгівлі з країнами Євросоюзу і виконувати зобов'язання України щодо імплементації положень законодавства ЄС в наше національне законодавство", - пояснила заступник міністра .

За словами пані Микичак, на сайті МОЗу для громадського обговорення вже опублікований проект розпорядження "Про схвалення концепції державної цільової програми створення та розвитку внутрішнього виробництва високоякісних лікарських засобів для профілактики і лікування особливо небезпечних інфекційних та інших захворювань для забезпечення держпотреб України в 2020-2025 роках".

Глава Офісу президента Андрій Єрмак вважає Сергія Сивохо щирою та порядною людиною, однак переконаний, що свою роботу над створенням Національної платформи примирення він виконав кострубато. Про своє ставлення до Сивохо та його недовгої роботи в РНБО Єрмак розповів в інтерв'ю "Лівому берегу", оприлюдненому у середу, 17 червня.

"До платформи я не маю жодного відношення. Це була особиста ініціатива Сергія Сивохо. Я знаю, що він щира людина, у нього своя позиція, хтось її розділяє, хтось ні. Але він точно не зрадник, він – порядна людина. Багато по роботі над цією платформою було зроблено дуже кострубато. Це і привело до таких плачевних результатів", – зауважив він.

На думку глави Офісу Президента, дії Сивохо були щирими, але набрали неправильної форми. Важливо думати над тим, як ти кажеш. В Україні понад 13 тисяч сімей втратили своїх близьких. Прийти їм сказати "Давайте миритися" – це неправильно. Гнів і обурення були справедливими. Але я впевнений, знаючи Сергія, що він це робив без злого умислу,– наголосив Єрмак.

Водночас, він висловив сподівання, що Сивохо співпрацює з Міністерством реінтеграції і що його енергія та бажання принести користь будуть направлені у правильне русло. Єрмак також не виключив, що Сивохо може повернутися у велику політику. Він додав: з багатьма речами, які той робив, він не згоден. Ба більше – його про них не інформували.

Нагадаємо, 12 березня Сивохо презентував Нацплатформу примирення і єдності. Під час презентації з вуст Сивохо та його команди пролунали неоднозначні заяви. Зокрема, сам Сивохо назвав російську агресію на Сході України "внутрішнім конфліктом". 

Під час цієї ж презентації на подію увірвалися активісти «Азову». Вони заявили, що їм цікаво, "чому Сивохо називає війну з Росією "внутрішнім конфліктом", а також "чому жодного разу не згадав у своїй промові про напад Росії на Україну". Після цього виникла сутичка, в якій Сивохо добряче поштовхали. Поліція тоді затримала 15 учасників сутички. Втім, вже 30 березня Сергія Сивохо звільнили з посади позаштатного радника РНБО. До цього з закликом до секретаря РНБО Данілова про звільнення Сивохо звернулася група нардепів від фракції "Слуга народу". Аргументували це тим, що публічна діяльність Сивохо "викликає занепокоєння у суспільстві, створює публічну напругу, дискредитує президента та шкодить національним інтересам України".

Міністерство культури виключило зі списку осіб, які несуть загрозу національній безпеці України, російську телеведучу та актрису Катерину Варнаву. Свого часу вона відвідувала анексований Крим. Наказ, про який йде мова, датований ще 18 березня, проте ЗМІ дізналися про нього лише зараз і майже випадково: "Новий канал" оскаржував заборону для росіянки в суді, але з'ясувалося, що цього можна було не робити - на той момент Варнаву й без того вилучили із "чорного списку". Про це представники телеканалу розповіли у середу, 17 червня спецвиданню "Медіаняня". Наказ вже оприлюднили на сайті Мінкульту - в ньому йдеться про виключення Варнави з переліку осіб, які загрожують національній безпеці України. Згодом в міністерстві пояснили, що узхвалили цей наказ за поданням СБУ.

Катерина Варнава — російська телеведуча, кіноактриса, учасниця шоу "Comedy Woman". З 2014 по 2017 рік вона разом із Сергієм Притулою також вела шоу "Хто зверху?" на українському "Новому каналі".

Про те, що їй заборонили в'їзд в Україну, стало відомо у 2017 році - в СБУ розповідали, що заборона діятиме наступні п'ять років. Згодом її також внесли у перелік осіб, які загрожують нацбезпеці України. Причин цього рішення не називали, але за інформацією ЗМІ, підставою для заборони стала участь Варнави у концерті в Криму, який проходив у 2016 році.

У 2019 році також стало відомо, що Держкіно заборонило для показу в Україні кілька фільмів, одним з яких була стрічка "Вісім перших побачень" (2012) - якраз тому, що там знялася Катерина Варнава. Одну з головних ролей у цьому фільмі також виконував Володимир Зеленський.

Скасування заборони на в'їзд до України Катерина Варнава поки не коментувала, але в нещодавньому інтерв'ю Ксенії Собчак вона розповіла, що дуже шкодує, що не може потрапити до України. За її словами, концерт, на якому вона виступала, відбувся ще до того, як відвідини Криму могли стати підставою для заборони на в'їзд до України. Після цього вона нібито жодного разу не була на півострові, і робила це свідомо: "Бо я хочу, щоб ця ситуація закінчилася. Я безмежно завжди любила Україну, обожнювала Київ, хотіла навіть там купити квартиру. У Львові живуть родичі, любила Одесу. І в один момент я дізналася, що є загрозою для національної безпеки України - я через різних людей намагалася зрозуміти чому раптом, спокійно сидячи в Москві, я опинилася у списку? Я уяви не маю, мені так ніхто й не пояснив".