Витік персональних даних (в тому числі через телеграм-бот Ua Baza BOT) в травні поточного року стався через бази ряду державних і приватних компаній, в тому числі банків, страхових і логістичних компаній, служб таксі, повідомив в четвер, 25 червня департамент кіберполіції Національної поліції України.

"Департамент кіберполіції провів спецоперацію під назвою "Дата". Підготовка до неї здійснювалася протягом півтора місяців, а реалізація зайняла 10 днів. До участі в операції були залучені співробітники кіберполіції загальним числом близько 400 осіб, також були залучені співробітники Національної поліції і СБУ. Реалізація операції проходила в 10 регіонах ", - заявив в ході брифінгу в Києві в четвер перший заступник начальник Департаменту кіберполіції Сергій Кропива.

За його словами, в ході проведення операції були відкриті 34 кримінальних виробництва не тільки за статтею "шахрайство" і "поширення інформації з обмеженим доступом", але і за статтею "несанкціоноване втручання в електронні операційні системи".

Було проведено 36 обшуків в дев'яти областях та Києві, встановлено причетність до правопорушень 25 осіб, восьми особам оголошено підозру і одна людина була затримана.

"З огляду на те, що зараз здійснюється досудове розслідування, ми не можемо оприлюднити у яких конкретно компаній були вкрадені бази даних. Але хотілося б відзначити, що до них відносяться компанії, які працюють в сфері страхування, приватні і державні банки, компанії, що займаються логістичними послугами, особи , у яких був доступ до держреєстру, бази даних держорганів, бази даних водіїв служб перевезень", - заявив начальник Департаменту кіберполіції.

За його словами, крім перерахованих вище, більшу частину даних баз становив приватний сектор і інформація про власників поштових адрес.

Зловмисники просили до 1 тис. долларів за окрему частину інформації і до $ 10 тис. за саму базу даних.

Зокрема, в Києві кіберполіції припинила злочинну діяльність жителя столиці, який займав посаду спеціаліста по роботі з клієнтами відомої служби таксі і пропонував для продажу базу з персональними даними водіїв служби перевезень по всій Україні (досьє на 400 тис. чоловік).

"Ми вже встановили ряд приватних компаній, які допустили витік інформації. Є статті кримінального кодексу, які говорять про те, що до керівництва, що не забезпечив належним чином захист персональних даних та інформації, можуть і будуть вжиті відповідні заходи", - підкреслив Кропива.

У планах кіберполіції в найближчі тижні провести ще ряд обшуків, блокувати дев'ять телеграм-каналів, через які поширюються бази даних, також триває робота по ще 12 кримінальних виробництвам.

Як повідомлялося, за даними Національної поліції України, інформація про витік персональних даних громадян з цифрового державного сервісу додатки "Дія" не підтвердилася.

Раніше Нацполіція виявила незаконне оприлюднення персональних даних українців на анонімному телеграм-каналі. Повідомлялося, що оприлюднений обсяг даних є компіляцією з інформаційних баз різних державних відомств і неурядових організацій за різні періоди попередніх років і не має відношення до початку роботи державного мобільного додатка "Дія". Робота ресурсу, який незаконно розповсюджував персональні дані громадян, припинена.

 

 

Найпопулярнішими іменами, якими українці називали своїх новонароджених дітей у 2020 році, стали Артем і Софія, повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України. У Мін’юсті зазначили, що ці імена були найпоширеніші протягом року в більшості регіонів країни.

«Також батьки найбільше віддавали перевагу таким чоловічим іменам, як Матвій, Максим, Давид, Нікіта, Михайло, Данііл, Богдан, Андрій, Олександр, Іван та Василь. Серед дівочих імен доволі популярними виявилися Анастасія, Анна, Марія, Аліса, Вікторія, Вероніка, Поліна та Луна», – йдеться в повідомленні.

Раніше цього місяця Південно-західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України повідомило, що на Закарпатті у травні батьки назвали свого новонародженого сина ім’ям Зеленський.

 

Єврокомісія (ЄК) представила у четвер, 25 червня свою першу стратегію забезпечення гарантії прав усіх жертв злочинності.

"Занадто багато жертв злочинності, яких не почули і які не мають доступу ні до правосуддя, ні до адекватної допомоги. Європейський союз стоїть на захисті жертв. Запропонована сьогодні стратегія спрямована на те, щоб дати їм необхідні кошти, і приділяє особливу увагу найбільш уразливим із них, таким, як ті, хто пережив насильство або злочини на грунті ненависті за ознаками статі", - заявила заступник голови ЄК Віра Юрова.

Вона бачить завдання Єврокомісії в тому, щоб мобілізувати держави-члени на повне дотримання прав жертв без додаткових умов або обмежень. Нова стратегія покликана гарантувати, щоб всі жертви злочинності могли повністю скористатися своїми правами, в якому б місці Євросоюзу не було вчинено правопорушення.

Ця стратегія визначає на п'ять років виконання двох головних цілей: дати жертвам кошти заявити про злочин, вимагати відшкодування збитків, і в кінцевому підсумку, подолати наслідки злочину, а також працювати з усіма зацікавленими сторонами, яких стосується захист прав жертв.

"Виходячи з епідемії COVID-19 і наступних недавніх заходів ізоляції, що призвели до зростання домашнього насильства, сексуальних зловживань щодо дітей, кіберзлочинності та злочинів, мотивованих ненавистю на ґрунті расизму і ксенофобії, особливо важливо, щоб правила підтримки і захисту жертв також діяли стійко в кризових ситуаціях", - йдеться в комюніке Єврокомісії.

Згідно з документом, ЄС має солідний комплекс правил щодо захисту прав жертв. Проте, жертви злочинності, як і раніше, не можуть повністю скористатися ними. "Відправним пунктом має стати краще застосування правил ЄС на практиці", - говорять в Брюсселі.

Єврокомісія розраховує надати до 2022 року додаткові пропозиції з метою посилити ці правила.

Оприлюднена стратегія визначає п'ять пріоритетів. Це ефективний взаємозв'язок з жертвами і створення оточення, яке дозволяє їм заявляти про злочини. Передбачається також покращувати захист і підтримку найбільш уразливим жертвам. Стратегія передбачає забезпечення доступу жертв до компенсації збитків. Також будуть посилюватися співпраця і координація між усіма учасниками процесу гарантії прав жертв. Нарешті, в Єврокомісії планують підсилювати "міжнародний вимір прав жертв".

 

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 24 червня висловив співчуття родинам загиблих під час повені в західних областях країни. Він також звернувся до постраждалих унаслідок стихії: «Хочу запевнити – держава не залишить вас у біді. Ми обов’язково відновимо зруйновані дороги, мости та іншу інфраструктуру. Обов’язково вирішимо питання житла: або відновимо зруйноване, або знайдемо нове. Ми розуміємо, що для подолання наслідків може знадобитись не один мільярд гривень, але ці кошти обов’язково буде знайдено». Зеленський пообіцяв розробку стратегії, яка вирішить проблему паводків назавжди.або «хоча б на десятиліття вперед».

Унаслідок сильних злив протягом 22 і 23 червня було підтоплено майже 200 населених пунктів в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Закарпатській областях.

Загинули троє людей, одна зникла безвісти. У Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях евакуйовано 389 людей.

24 червня на Прикарпатті перебував голова уряду Денис Шмигаль. Пізніше того ж дня державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалила комплекс невідкладних заходів для подолання наслідків стихійного лиха в західних областях України.