Інтернет витіснить традиційні ЗМІ з рекламного ринку

222.jpg — 14.11 kB

Витрати бізнесу на рекламу в інтернеті цього року вперше перевершать витрати на рекламу у традиційних ЗМІ, прогнозує агентство GroupM, що належить британському рекламному концерну WPP.

Зміни, що назрівали у світовому рекламному секторі, були прискорені пандемією коронавірусу, пише газета Financial Times. Згідно з прогнозом GroupM, глобальний обсяг витрат на рекламу у 2020 році становитиме $530 млрд, і на частку інтернет-реклами (без урахування власної онлайн-реклами традиційних ЗМІ) припадатиме більше ніж половина цієї суми.

Загальний показник витрат, як очікується, зменшиться на 11,8% цього року, і втрати будуть розподілені між старими і новими формами реклами нерівномірно, зазначають експерти GroupM.

За їхніми оцінками, річні витрати бізнесу на інтернет-рекламу, зокрема, у сервісах Google, Facebook та Alibaba, зменшаться на 2,4%, у той час як витрати на розміщення реклами в традиційних ЗМІ, включаючи телебачення і газети, впадуть на 20,7% навіть із урахуванням їхньої власної онлайн-реклами.

"В останні три місяці ми спостерігали прискорення зростання ринку інтернет-реклами, - зазначає засновник рекламного агентства The&Partnership Джонні Хорнбі. - Це пов'язано з різким стрибком кількості людей, які почали проводити час онлайн, а також зростанням онлайн-шопінгу, обсяги якого переважно збережуться".

Витрати малого бізнесу на рекламу стають все важливішою частиною ринку, і саме вони "є основною причиною того, що частка витрат на інтернет-рекламу перевищить 50% всіх рекламних витрат", говорить аналітик GroupM Браян Уізер.

Згідно з прогнозом GroupM, витрати бізнесу на телевізійну рекламу у 2020 році впадуть на 17,6% і збільшаться на 6% у 2021 році, на рекламу в газетах - зменшаться відповідно на 26% і 2,5% цього і наступного року.

 

Справи 2 колишніх "беркутівців" по Майдану передають до суду

A31C6B29-BD07-482B-AECB-50C2F73A3DCF_w1023_r1_s.jpg — 109.08 kB

У Державному бюро розслідувань (ДБР) у середу, 24 червня повідомили про завершення досудового розслідування щодо двох колишніх співробітників полку міліції особливого призначення «Беркут» і про підозру ще одному колишньому «беркутівцю».

Повідомляється, що два екс-правоохоронці обвинувачуються у перевищенні влади або службових повноважень, службовому підробленні і незаконному перешкоджанні організації або проведенню зборів та мітингів. Ще одному колишньому правоохоронцю, якому оголосили підозру, ДБР інкримінує ті ж статті. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо нього триває. Напередодні повідомлялося, що суд заочно заарештував екскомандира «Беркута» в справі про розстріли на Майдані.

Як відомо, 21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За офіційними даними, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ (МВС), від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

У Дніпрі з'явилася вулиця імені Аміни Акуєвої

02A86D13-039D-4086-B16C-1A75271328C0_w1023_r1_s.jpg — 64.56 kB

Депутати Дніпровської міської ради вирішили присвоїти одному з проїздів в Амур-Нижньодніпровскому районі міста ім’я Аміни Окуєвої. Відповідне рішення ухвалили на черговій сесії міськради в середу, 24 червня.

Рішення затвердили на підставі звернень від кількох громадських організацій ветеранів бойових дій на Донбасі та волонтерів.

Раніше на честь Окуєвої хотіли перейменувати вулицю Тополину, однак ініціатива не була підтримана на громадських слуханнях жителями. Потім у мерії обрали іншу вулицю в Амур-Нижньодніпровському районі міста – нову, яка не мала імені.

2018 року одну з вулиць Дніпра перейменували на честь командира міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Іси Мунаєва, який загинув в лютому 2015 року в боях під Дебальцевим. На цій вулиці йому відкрили пам’ятний знак.

Обоє – Аміна Окуєва й Іса Мунаєв – поховані на мусульманській частині цвинтаря під Дніпром.

Прес-офіцер добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва, учасниця бойових дій на Донбасі Аміна Окуєва загинула 30 жовтня 2017 року від поранення кулею, яка влучила їй у голову під час обстрілу їхнього з чоловіком автомобіля.

Путін "пограв м'язами" під час пандемії

_113059106_hi062107278.jpg — 97.19 kB

На Червоній площі в Москві у середу, 24 червня пройшов військовий парад, присвячений 75-й річниці перемоги над нацистською Німеччиною. Спочатку парад планували на 9 травня. Проте захід перенесли через поширення Covid-19 і призначили його на 24 червня. Саме цього дня в 1945 році відбувся історичний Парад перемоги.

Мер Москви Сергій Собянін закликав мешканців російської столиці залишатися вдома та дивитися все по телебаченні, оскільки Москва залишається епіцентром спалаху коронавірусу в РФ.

Цього року змінили й правила параду. На трибуни змогли потрапити не всі. Гості мали надати довідку про те, що у них немає коронавірусу. Також їх розсаджували зі збереженням дистанції. Однак на багатьох фото видно, що люди стояли чи сиділи близько один від одного, багато з них були без масок.

Ізоляція торкнулася і ветеранів, які сиділи на трибунах і мали зустрітися з президентом Володимиром Путіним. Агенція Bloomberg минулого тижня повідомляла, що ветеранів перед парадом відправили у санаторій під Москвою на двотижневий карантин.

Парад у Москві тривав 1 годину 15 хвилин. Участь взяли 13 тисяч військовослужбовців, 234 одиниць бронетехніки та 75 одиниць авіації. На заході виступив президент Росії Володимир Путін.

Потім Червоною площею пройшов піший марш, а слідом за ним - механізовані колони. Завершив парад проліт військової авіації.

У параді взяли участь представники республік колишнього Радянського Союзу, а також з Китаю, Монголії та Сербії.

На парад 9 травня запрошували кілька світових лідерів. Однак приїхав лише президент Сербії Олександр Вучич та лідер Білорусі Олександр Лукашенко.