Липень 2020 року в Україні буде більш дощовим, ніж в попередні два роки. Про це в ефірі ObozTV повідомила кліматолог Світлана Бойченко, передають “Українські новини”. "Кліматологи говорили, що влітку у нас проблема, особливо в липні і серпні 2018 року було дуже мало опадів. Зараз ситуація змінюється. У природі є циклічності. Минулий липень і серпень вже не були такими сухими. Схоже, що і це літо буде вологішим ", - спрогнозувала Бойченко.

Липень в максимальних показниках буде дещо поступатися червню. Місяць почнеться з дощів, але комфортною температурою +25 градусів. З 5 по 11 липня температура повітря досягне + 27-32 градусів. До середини місяця повітря прогріється до позначки +30 ... + 33 ° С. Потім протягом 4 днів - з 12 по 15 - піде невелике зниження температури. Зате в період з 16 по 23 липня повернеться літня спека - 28-30 градусів. До кінця місяця денна температура повітря триматиметься на рівні 24-26 градусів.

Своєю чергою народний синоптик Леонід Горбань вважає, що великих опадів у липні не передбачається. Дощі пройдуть з 2 по 4 липня, потім буде велика перерва, яка буде супруводжуватися сильною спекою, що закінчиться 20 липня. Дощі очікуються 20-21, 25-26 і 29-30 липня, а температура ненадовго знизиться до +16 ... + 18 градусів.

Народний синоптик Володимир Деркач вважає, що найспекотнішим місяцем буде саме липень. Перші десять днів другого місяця липня, за словами Деркача, порадують справжнім літнім теплом, часом буде дуже жарко, майже без опадів. У другій і на початку третьої декади липня він прогнозує дощі з незначним зниженням температури, після чого знову повернеться тепла погода.

Сьогодні немає глобальних питань, які стали би предметом всеукраїнського референдуму, вважає голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

"Я думаю, що сьогодні глобальних питань, які потрібно було б виносити на референдум, поки що немає", - заявив Разумков в інтерв'ю "UA: Українське радіо" у середу, 24 червня.

На думку спікера, питання доступу іноземців до ринку землі доцільно порушувати на референдумі, коли будуть зрозумілі всі плюси й мінуси роботи ринку землі.

"Якщо ми говоримо з вами про землю, я думаю, що це точно не перше питання, яке має розглядатися на всеукраїнському референдумі, тому що воно дискусійне сьогодні. Ми ухвалили той законопроект, який дасть можливість провести тест - у нас буде час до 2024 року подивитися, як працюватиме, якщо будуть знайдені якісь помилки, їх треба буде виправити для того, щоб, коли ми підійдемо до відкритого ринку, ми розуміли всі можливості. Й тільки ближче до того часу варто проводити референдум з питань доступу іноземців (до продажу землі - ІФ)", - зазначив Разумков.

Спікер наголосив, що йому як голові Верховної Ради на референдумі цікаво було б дізнатися позицію людей про відповідальність народних депутатів за виконання своїх обов'язків.

"Мені була б цікава позиція громадян (і я переконаний, що вона в багатьох питаннях збігалася б з моєю) про невідвідування роботи та про кнопкодавство, щоб це каралося втратою мандата", - сказав Разумков.

Разумков припустив, що питання, яке він виніс би на референдум, приблизно звучало б так: "Чи повинен народний депутат втрачати можливість працювати далі в разі кнопкодавства або невиконання своїх обов'язків, зокрема й роботи в сесійній залі".

Виборча система в Україні відходить від прийнятої раніше практики голосування за адресою реєстрації місця проживання до можливості самостійного визначення громадянами виборчої адреси за фактичним місцем проживання, заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

"Фактично ми вже перейшли від необхідності голосування за формальною адресою - адресою реєстрації місця проживання - до можливості визначення виборчої адреси за фактичним місцем проживання. Особливо це актуально в аспекті місцевих виборів, адже відповідні процедури забезпечать можливість для громадян обирати місцеву владу в тих громадах, де вони фактично проживають", - розповів Діденко під час прес-конференції в середу, 24 червня.

Наступним кроком у лібералізації процедури для зміни та визначення виборчої адреси, за словами голови ЦВК, може стати внесення змін до закону України "Про Державний реєстр виборців", передбачених законопроектом №3485 (ухвалений Верховною Радою 4 червня 2020 року в першому читанні - ІФ). У разі його схвалення - документальне підтвердження фактичного проживання виборця не буде потрібне.

Також Діденко наголосив, що лібералізація процедури голосування для переселенців та осіб, що проживають не за місцем реєстрації, супроводжується заходами із запобігання зловживанням новою процедурою.

"Були передбачені запобіжники від зловживань: заяви про зміну (визначення) виборчої адреси можна подавати в період між і лише в перші п'ять днів виборчого процесу. Крім того, повторне звернення з такою заявою можливе не раніше, ніж через 180 днів, тоді як виборчий процес місцевих виборів триває 50 днів", - резюмував  він.

 

Звільнити від сплати акцизного податку нові та ненові транспортні засоби (легкові й вантажні автомобілі, автобуси, причепи та напівпричепи, мотоцикли) з 1 січня 2021 року пропонують народні депутати.

Відповідні законопроекти №№3704, 3705 і 3706 про впорядкування структури акцизного податку і внесення відповідних змін до Податкового й Митного кодексів зареєстровані у Верховній Раді 19 червня (текст оприлюднено 23 червня). Їхніми авторами є Андрій Богданець, Сергій Штепа (фракція "Слуга народу") і ще близько 40 депутатів (переважно цієї самої фракції).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроектів, пропонується, зокрема, звільнити від сплати акцизу вже поточного року учасників, ветеранів та інвалідів АТО, які ввозять один легковий автомобіль (або вантажною повною масою до 3,5 тонни, або автобус, або причіп) для особистого користування. Цю саму категорію громадян пропонується також звільнити від сплати ПДВ при ввезенні авто, але за умови, що вартість митних платежів не перевищить 43 розміри мінімальної зарплати (близько 200 тис. грн у 2020 році), і транспортний засіб не вироблено в країні-агресорі.

Податкові преференції не поширюються на транспортні засоби стандарту Євро-2 (тобто вироблені до 1995 року), дорожче 200 розмірів мінімальної зарплати (тобто 944,6 тис. грн станом на 2020 рік) і походженням із країни-агресора.

Законопроекти передбачають пільги для власників автомобілів на "єврономерах", які вже перебувають на території України: впродовж 180 днів з дня набуття законів чинності вони зможуть розмитнити автомобілі без застосування штрафних санкцій, але за умови сплати всіх митних платежів і добровільної сплати 8500 грн до держбюджету.

За оцінкою авторів законопроектів, станом на 1 травня 2020 року в Україні в режимі тимчасового ввезення або транзиту перебувають 750 тис. "євроблях", зокрема 500 тис. - з порушенням термінів і умов цих режимів.

"Тому для остаточного вирішення питання легалізації транспортних засобів особистого користування, ненових, товарної позиції №8703 (легкові авто) та вирішення проблеми легалізації вантажних авто повною масою 3,5 тонни, ввезених в Україну до 1 травня 2020 року в режимах тимчасового ввезення і транзиту і не оформлених для тимчасового ввезення, доцільно звільнити їх до кінця 2020 року від сплати акцизного податку", - зазначається в пояснювальній записці.

Ці авто також не повинні бути вироблені до 1995 року й не повинні походити з країни-агресора.

Окрім цього, в законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року переглянути норми сплати та розміри транспортного збору.

Так, пропонується доповнити перелік об'єктів оподаткування (нині - легкові авто) мотоциклами та водними видами транспорту, а також зменшити поріг середньоринкової вартості транспортних засобів з 375 до 200 розмірів мінімальної зарплати (тобто на 2020 рік - з 1773 тис. грн до 944,6 тис. грн), а віковий поріг - з п'яти до восьми років з дати випуску.

Водночас пропонується звільнити від сплати цього податку транспортні спецзасоби, що входять до складу ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів, об'єктів соціальної та спортивної сфер, водний комерційний транспорт.

Пропонується переглянути й розмір збору: встановити його ставку з розрахунку шести розмірів мінімальної зарплати (на 2020 рік це 28,3 тис. грн) замість нинішньої ставки 25 тис. грн. При цьому повна ставка податку сплачуватиметься за авто не старше п'яти років, а для 5-8-річних авто встановлюється знижувальний коефіцієнт 0,5 (тобто на 2020 рік - 14,5 тис. грн).

Законопроект також передбачає з 1 січня 2021 року (з моменту скасування акцизного збору) для вживаних авто, що не відповідають нормам Євро-4, передбачити проведення техогляду впродовж трьох місяців з моменту реєстрації і надалі щонайменше один раз на два роки.

Як повідомлялося, в листопаді 2019 року нардеп від "Слуги народу" Олексій Ковальов зареєстрував у ВР законопроект про доступне розмитнення авто на єврономерах, що пропонував, зокрема, з 1 січня 2021 року звільнити від сплати акцизу транспортні засоби, проте парламент так і не розглянув їх.