Президент Володимир Зеленський закликав водіїв-далекобійників не шукати шляхи для проїзду з перевантаженим транспортом українськими дорогами.

"Ви знаєте, що ми робимо "Велике будівництво" у країні, будуємо тисячі доріг, думаємо, як побудувати згідно з планом, як цього року все встигнути, де взяти ці гроші. І вже будуємо, і вже багато доріг побудували. Не знав, що є така проблема, як зберегти дороги. Тому що їдуть різні машини, різні водії, перевантажені. У них своя робота, їм все одно, що держава витрачає на один кілометр державних доріг приблизно $1 млн", - сказав він під час спеціальної селекторної наради у вівторок, 23 червня.

Зеленський нагадав, що є домовленість із СБУ, Нацполіцією, з Державтоінспекцією, щоб зробити пропускні пункти і не було перевантаженості автомобілів.

"Але все одно не можемо зрозуміти - як-то вони об'їжджають. То вони вночі перевантажені їдуть і розбивають дороги, то чомусь об'їжджають центральні дороги", - зазначив глава держави.

Президент повідомив, що знайшов у соцмережах групу під назвою "ГВК "Ваговий контроль", у якій 17 тис. 864 людини, і підключився до неї.

"Подивився, як далекобійники один одному говорять куди їхати, куди не їхати. Чесно кажучи, розвеселили ви мене. Хотів би вам сказати, що ви, хлопці, "засранці". Ми тут хочемо щось хороше зробити для країни, а ви допомагати не можете, то хоча б трохи не заважайте. Тому що все одно всі чати ми знайдемо, і вас також знайдемо, і буде боляче", - попередив він водіїв великогабаритного транспорту.

Як повідомлялося, президент Зеленський провів селекторну нараду в режимі відеозв'язку про термінові заходи, спрямовані на боротьбу з порушенням вантажівками габаритно-вагових обмежень на українських дорогах.

Президент дав завдання МВС забезпечити можливість виконання Нацполіцією функції Укртрансбезпеки з контролю габаритно-вагових обмежень. Також він запропонував приєднатися до протидії перевантаженості доріг і Службі безпеки України. "Я хотів би, щоб ви організували спільну роботу зі Службою безпеки України: здійснити всі заходи запобігання порушенню норм габаритно-вагового контролю, насамперед на дорогах загального користування", - звернувся Зеленський до Авакова.

Від початку 2020 року сапери Сил підтримки Збройних сил України в районі ООС очистили від вибухонебезпечних предметів понад 130 га площі, 116 км доріг, знищили більше ніж 70 тис. вибухонебезпечних предметів, повідомив командувач Сил підтримки полковник Микола Жирнов.

"Загалом до виконання таких завдань у державі залучено 180 груп розмінування ЗСУ. Зокрема, 29 груп беруть участь в Операції об’єднаних сил, а 39 виконують завдання з очищення територій арсеналів, баз та складів, де трапилися надзвичайні ситуації. З початку 2020 року в районі проведення ООС очищено від вибухонебезпечних предметів понад 130 га площі, 116 км доріг, знищено понад 70 тис. вибухонебезпечних предметів", - сказав він в інтерв'ю інформагентству "АрміяInform", опублікованому у вівторок, 23 червня.

Крім того, Жирнов зазначив, що на арсеналах, базах і складах очищено 3,5 га площі, піднято понад 8 тис. вибухонебезпечних предметів, знищено 44,5 тис.

За його словами, знешкодження вибухових пристроїв здійснюється на загальновійськових полігонах ЗС України та підривних полях військових частин.

"Крім того, в ООС для цього визначені місця, які погоджено з місцевими органами влади. Як правило, це закриті кар’єри, що вже не функціонують", - додав полковник.

Жирнов повідомив, що найнебезпечніші - підривні пристрої, встановлені на невилучення, чи невідомі конструкції – їх за можливості знищують на місці.

"Міни частіше виявляють у районах, де відбувалися інтенсивні бойові дії. Протипіхотні міни виявляють найчастіше в лісопосадках на стежках, поряд з дорогами, протитанкові - на перехрестях польових доріг та на самих дорогах. Міни встановлені переважно у 2014-2015 роках, коли тривали активні бойові дії, але знешкоджують і міни, поставлені й пізніше", - резюмував Микола Жирнов.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав іноземних лідерів, які, як очікується, приїдуть до Москви на парад Перемоги 24 червня.

У списку – всього сім керівників країн-членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану.

Також приїдуть лідери сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії. Росія визнає їхню самопроголошену «незалежність» у той час, як переважна більшість країн світу вважають ці регіони частиною Грузії. Очікується також член колективної президії Боснії і Герцеговини Милорад Додік.

На парад, який спочатку мав відбутися 9 травня, планували приїхати більше іноземних лідерів, в тому числі президенти Франції, Чехії, Хорватії. Парад, однак, перенесли через епідемію коронавірусу.
Лідери інших держав, в тому числі України, відмовилися і від початкового запрошення на парад 9 травня. Пєсков сказав, що в Кремлі «з розумінням» ставляться до позиції іноземних лідерів і пов’язав відмову приїхати низки з них із пандемією. Таку причину назвали, відмовляючись їхати в Москву, наприклад, лідери Вірменії, Азербайджану і Туркменистану. А хорватська сторона повідомила, що президент Зоран Мілановіч не приїде, бо у нього зламався літак. США і Велику Британію – головних союзників СРСР по антигітлерівській коаліції – на параді представлятимуть посли.

15 років тому, на парад на честь 60-річчя Перемоги, до Москви приїжджали, зокрема, президент США, президент Франції, голова КНР і канцлер Німеччини. На параді на честь 70-річчя Перемоги 5 років тому лідерів західних країн вже не було, однак приїхали генеральний секретар ООН, керівники Китаю й Індії, а також країн СНД (крім України).

Лише 15% громадян добре знають Конституцію України, заявляє голова соціологічної компанії Active Group Олександр Позній.

"Ми запитали, чи читали ви Конституцію України, на що отримали таку відповідь - 15% сказали, що уважно читали і добре її знають", - розповів Позній на прес-конференції у вівторок, 23 червня.

За його словами, під час телефонного опитування, проведеного Active Group із 7 до 9 червня, було опитано 1 236 респондентів у всіх регіонах України, крім окупованих територій та Криму. Дослідження репрезентативне за віком, статтю та місцем проживання. Помилка вибірки не перевищує 2,8%.

Згідно з дослідженням, 42,3% респондентів читали лише окремі положення Основного закону, 24,1% "щось колись читали, але на сьогодні вже не пам'ятають", 16,8% не читали, а 1,8% не змогли відповісти.

При цьому, 81,6% опитаних вважають, що Конституцію треба знати (48% - треба знати обов'язково, 33,6% - швидше мають знати).

4,3% респондентів вважають, що Конституцію скоріше не мають знати, 2,3% вважають, що її взагалі не треба знати, а 11,8% не змогли відповісти на запитання.

51,6% опитаних не стикалися з ситуацією, коли незнання положень Конституції завдало їм труднощі або проблеми. 16,1% - стикалися з такою ситуацією, а 23% - можливо стикалися, але не впевнені, 9,3% не змогли відповісти на запитання.